Реферат

 «Програмоване навчання молодших школярів як одна із складових інноваційних технологій» 

Однією з найважливіших задач  педагогічної науки є удосконалення планування процесу навчання в цілому і підвищення ефективності управління пізнавальною діяльністю учнів молодших класів.

У наш час наука і техніка розвиваються настільки швидко, що своєчасне узагальнення потоку наукової інформації  без використання  інтерактивних засобів представляє собою великі труднощі. Не менш важким є пізнання учнями молодших класів знань, так як їх об’єм з року в рік збільшується, тоді як строки та методи навчання залишаються незмінними.  У зв’язку з цим  все більша кількість вчителів, особливо молодших класів, доходять висновку про недостатність традиційних способів навчання і необхідності їх здійснення на основі новітніх досягнень науки  та  техніки.

У школах вже з’явилися комп’ютери, але цього замало. Найкращий варіант був би оснастити  всі класи  подібною технікою і в урок включати  елементи роботи за комп’ютером, у навчальні програми  зі всіх предметів. Але для цього потрібна технічна база. На цей час в початкових класах можна використовувати лише елементи програмованого навчання. Тому тема моєї роботи сьогодні  актуальна.

На сучасному етапі соціально-економічного розвит­ку України відбувається природне інформаційне та програмово-методичне оновлення системи національної освіти, спричинене такими чинниками – поетапним входженням нашої дер­жави до європейського культурного простору і змінами професійних умов функціонування закладів освіти

Пошуки оптимальних  шляхів управління навчанням вилилися у створення нової системи навчальної  роботи, названою програмованим навчанням, однією з складових якої є алгоритмізація.

Розробкою  програмування  в  навчанні займалися такі вчені як:

П. Я. Гальперін [2], Л. Н. Ланда, Н. Ф. Тализіна.  У своїх роботах і дослідженнях вони доводили  ефективність програмованого навчання.  [3]

В окресленому проблемному контексті пошуку актуальність пропонованої теми   має чотири аспекти:

- по-перше,   йдеться  про  інноваційно-спрямовану актуальність, створену і апробовану з модульно-розвивального навчання;

- по-друге, аналітико-проектні зусилля зосереджуються на інноваційних програмово-методичних засобах;

-  по-третє, передбачається здійснення не лише теоретичних пошуків і дослідниць­ких процедур, а й наукового проектування і новаторського впровадження дидактичних умов та відповідних їм ситуацій розвивальної взаємодії учителя і учнів на уроці;

- по-четверте, всі учасники цієї взаємодії беруть безпосередню зацікавлену участь у створюванні відповідних компонентів інноваційного програмово-методичного забезпечення навчання.

У цьому контексті однією з основних проблем реформування системи національної освіти є потреба  повної зміни наявної освітньої моделі організації учителями навчальної взаємодії формами, методами і засобами інноваційної діяльності, в молодших класах.

Мета дослідження полягає у тому, щоб із позицій системного підходу теоретично обґрунтувати вплив сукупності дидактичних умов на ефективність взаємодії учителя і учнів початкової школи, який забезпечується комплексом інноваційних програмово-методичних засобів навчання.

Об’єктом дослідження є розвивальна взаємодія вчителя молодших класів і учнів  молодшого  шкільного віку у навчально-виховному процесі, а предметом – дидактичні умови такої взаємодії, які забезпечуються інноваційними програмово-методичними засобами.

Гіпотеза дослідження. Ми виходимо з припущення, що розвивальна взаємодія учителя і учнів у початкових класах може бути досягнута за допомогою засобів інноваційного програмово-методичного забезпечення і вона буде ефективною за наявності певних дидактичних умов:

–       розвивально-педагогічних;

–       програмово-методичних;

–       організаційно-психологічних;

–        науково-експертних.

Функція навчання полягає насамперед  у створенні необхідних  умов  для розвитку особистості. на перший план виходять завдання допомогти  кожному учневі вдосконалювати  свої індивідуальні  здібності  з урахуванням  того досвіду  пізнання, якого  він вже набув. У цьому випадку  вихідними моментами  навчання є  не реалізація  його кінцевої мети, а саме розкриття  індивідуальних  можливостей кожного учня, визначення педагогічних умов, необхідних для їх задоволення.

Ефективність засвоєння учнями навчальної інформації  прямо залежить  від ступеня  активізації їх залучення  до процесу  навчання .

Крім того, треба пам’ятати :  з того, що ми вивчаємо, засвоюємо (пам’ятаємо) приблизно:

10% того, що читали;

20% того, що чули;

30 % того, що бачили;

50% того, що чули і  бачили,

70% того, про що самі говорили;

90% того, про що ми говоримо, коли робимо справу.